доводитися — I иться, недок., довести/ся, еде/ться, док., безос. Бути необхідним, неминучим у зв язку з певними обставинами. || Мати можливість. II джуся, дишся, недок. 1) ким. Бути комусь ким небудь (про спорідненість, свояцтво). 2) Пас. до доводити 1 4), 6) … Український тлумачний словник
доводитися — I [дово/диетиес а] о/джус а, диес :а, диец :а, д ац :а; нак. о/дз с а, о/д теис а, недок. (бути спорідненим) II [доводи/тиес а] воуджу/с а, о/диес :а, о/диец :а, о/д ац :а; нак. ди/с а, воуд і/ц :а, док. (водячи, зазнати неприємностей) … Орфоепічний словник української мови
доводитися — 1 дієслово недоконаного виду бути необхідним безос. доводитися 2 дієслово недоконаного виду про спорідненість доводитися дієслово доконаного виду водячи, зазнати неприємностей … Орфографічний словник української мови
довестися — див. доводитися I … Український тлумачний словник
матися — ма/юся, ма/єшся, недок., розм. 1) Бути наявним у когось. || безос. Матися напоготові. Мається на увазі. 2) Те саме, що жити 3). || Почуватися (про стан здоров я, настрій і т. ін.). •• Як ся ма/єш (ма/єте і т. ін.) як живеться тобі (вам і т. ін.) … Український тлумачний словник
привестися — еде/ться; мин. ч. привело/ся; док., безос., з інфін., розм. Те саме, що доводитися 1) … Український тлумачний словник
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
пропікатися — а/ється, недок., пропекти/ся, ече/ться, док. Гарно випікатися, доводитися до готовності … Український тлумачний словник
траплятися — я/ється, недок., тра/питися, иться, док. 1) Відбуватися, діятися, ставатися. || Бувати, бути (не раз, іноді). || безос. || тільки мин. ч., безос., у знач. вставн. сл. бувало. || Випадати, видаватися. 2) Випадково виявлятися, бути; зустрічатися,… … Український тлумачний словник